ГоловнаКультура

В Україні з'явиться сінематека європейського зразка

Національний центр Довженка презентував концепцію свого розвитку

В Україні з'явиться сінематека європейського зразка
Фото: Facebook / Oleksandr Dovzhenko National Centre

Національний центр Олександра Довженка – державна інституція, яка є одночасно кіноархівом і лабораторією зі створення кінокопій - розповів про концепцію свого подальшого розвитку.

Про це повідомляє кореспондент LB.ua.

Зокрема, керівництво центру планує за п'ять років розвинути його в "динамічну архівну установу, яка займатиметься збереженням, вивченням і розповсюдженням аудіовізуального продукту за аналогом із провідними європейськими кіноархівами".

Як зазначив на презентації директор Центру Довженка Іван Козленко, кіноархів в Україні може і повинен виконувати функцію реактуалізації пам'яті.

Проектом реактуалізації пам'яті можна назвати "Коло Дзиґи" Національного Центру Довженка, в рамках якого проводять покази відреставрованої української класики у супроводі сучасної музики, яка пишеться спеціально для фільму українськими (і зарубіжними) групами або композиторами.

За словами директора Центру, цього року інституція пережила 30%-ве скорочення штату з метою економії, відключення опалення взимку і режим жорсткого заощадження, який знадобився, щоби вивести Центр із передбанкрутного стану.

Бюджет Центру Довженка у 2015 році скоротився у півтора рази порівняно з 2014 роком: цього року бюджет інституції (що складається з бюджетних коштів та коштів, отриманих від оренди) становить 5,6 млн грн (2,6 млн - з держбюджету), тоді як у 2014-му він становив 9,5 (з бюджету - 3,8 млн).

При цьому Центр Довженка розміщений на великій території, на утримання якої йде багато фінансових і людських ресурсів - наприклад, за цю землю Центр змушений платити 900 тис грн податку щороку, з яких 400 тис компенсується за рахунок орендарів. Зараз триває процес поділу земельної ділянки, більшою частиною якої Центр не користується.

У планах керівництва Центру Довженка - створити аудіовізуальний Центр, який дасть можливість оцифрувати усі збережені плівки та інші документи в архіві і надати їх для перегляду у публічній бібліотеці; створити цифрову лабораторію для оцифровування фільмів і їхнього зберігання та реставраційну майстерню; оформити базу даних українських фільмів, у якій містилася б інформація про всі фільми, зняті в Україні з 1896 року.

Крім того, на базі Центру Довженка буде створено сучасний арт-кластер, який, за словами директора центру, дозволить перетворити будівлю з індустріального приміщення в культурну інституцію. В оновленому Центрі Довженка з'явиться коворкінг, кінотеатр, музей кіно, медіатека та інші проекти, які може запропонувати культурна спільнота Києва та Голосіївського району, в якому Центр знаходиться.

Під час презентації концепції розвитку Центру Довженка Іван Козленко перерахував, які зміни у законодавстві необхідні для полегшення роботи інституції:

  • дозвіл на здачу в оренду необмеженої кількості приміщень площею до 200 кв. м для потреб юридичних осіб у сфері культури без узгодження з Фондом держмайна України;
  • обмеження процедури такого узгодження (зараз вона займає від 5 до 9 місяців);
  • звільнення Центру від сплати податків на всі землі інституції, а не лише на ті, що призначені для виробництва.

При цьому Козленко зазначив, що в Україні досі не створено законодавчу базу, що регулює роботу архіву. Так, об'єкти, які знаходяться у віданні Центру - стільці, столи і т.д., мають таку саму цінність, як і збережені в архіві фільми та паперові персональні архіви режисерів. Згідно із законодавством, останнє не має культурної цінності.

У зв'язку з цим Центр Довженка також потребує того, щоб земля, на якій він стоїть, мала не промислове призначення, а культурне. "Так цю землю можна буде вберегти від можливого відчуження", - пояснює Іван Козленко.

Крім того, надалі Центр Довженка проситиме від держави виділити інституції окрему бюджетну програму фінансування, внести колекцію Центру до Єдиного реєстру об'єктів наукової спадщини і об'єднати фонди Центру та Центрального державного кіноархіву імені Пшеничного, музею кіностудії Довженка та Музею кіно-театрального і музичного мистецтва в Єдиному реєстрі кіноспадщини з тим, щоб інтегрувати їх у єдину базу.

Національний центр Олександра Довженка функціонує з 1994 року. Минулого року його директором призначили Івана Козленка, який раніше був заступником директора.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram