ГоловнаСуспільствоЖиття

Будівельні епопеї Києва: від Десятинки до Троєщини

Команда Кличка серйозно взялась за забудови в центрі Києва. Чи то повпливали постійні акції протесту з підпалами, бійками і навіть стріляниною між громадськими активістами і міліцією, чи, може, нова влада таки відчуває необхідність проявити політичну волю після Майдану.

Найпринциповішим питанням для громадськості залишається забудова в Десятинному провулку. Після тривалої дискусії посадовці Київради виявили готовність повністю зупинити і навіть зобов'язати знести збудовану споруду. Втім, чи вистачить сил депутатам відстояти таку позицію під час голосування, зважаючи на серйозний тиск зі сторони як забудовника, так і прихильників глави УПЦ КП Філарета?

Фото: Макс Левин

"За Десятинний провулок ми боротимемось до кінця, якщо доведеться, то і з Кличком, - заявляють громадські активісти. - Саме це питання стане показником роботи нової влади".

Фото: Макс Левин

Ще по трьох забудовах столиці Київрада звернулася до суду. Однак, і з цими справами, вочевидь, чиновники не впораються без допомоги громадськості, оскільки працівники Феміди поки демонструють прихильність до забудовників. "Ми повинні розуміти, що за кожним скандальним будівництвом в центрі Києва стоїть корупційна схема. І зрушити їх з мертвої точки буде дуже складно. Не даремно представники прокуратури столиці часто ігнорують запрошення приєднатися до обговорення скандальних будівництв", - заявив заступник начальника Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради Сергій Новгородський.

Провулок Десятинний, 3-5

Близько десятка років активісти боряться проти будівництва в Десятинному провулку, що належить до так званих особливо цінних земель і має рекордну кількість охоронних статусів.

Як відомо, Десятинний знаходиться в межах архітектурної охоронної зони Міста Ярослава; на території пам'ятки археології "Культурний шар Міста Ярослава"; в межах охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору; в межах Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ"; в межах архітектурного заповідника "Місто Володимира".

Крім цього, Десятинний провулок – частина буферної зони пам’ятки всесвітнього значення, що перебуває під охороною ЮНЕСКО – собору Святої Софії Київської. Згідно з Конвенцією про охорону Всесвітньої спадщини, про будь-яку модифікацію буферної зони українська влада мусить проінформувати центральний офіс ЮНЕСКО, який повинен надати рекомендації для будівництва. В іншому випадку будь-яке будівництво на цій території - незаконне.

Перейдемо до історії забудови в провулку.

У 2002 році (ще за часів Олександра Омельченка) Київрада виділила УПЦ КП 0,17 га в оренду на 25 років для експлуатації та обслуговування адміністративних та господарських приміщень.

Згодом УПЦ КП отримало дозвіл на знесення двох історичних будівель на цій території, заявляючи про їхній аварійний стан. І фірма "Інтергал-Буд", яку пов'язують з колишнім депутатом фракції Партії регіонів і одним зі спонсорів "Батьківщини" Володимиром Зубиком, почала будівництво.

Фото: Дина Герцрикен

Минулого року будівництво в Десятинному провулку кілька разів оскаржували в суді, але в кінцевому результаті Феміда залишилась на стороні забудовника.

"УПЦ КП брало дозвіл на обслуговування будівель, а не на знесення... Тобто цільове призначення земельної ділянки було порушено", - каже голова громадської організації "Андріївсько-пейзажна ініціатива" Марина Соловйова.

Забудовник заявляє, що у 2009 році міська влада визнала стан будівель незадовільним і дала дозвіл на знесення. Тут можна довго сперечатися, чому споруди опинилися в жалюгідному стані: в результаті недостатньої турботи патріархату, чи він прийняв їх такими, як стверджують представники церкви... Але будь-яке будівництво на цій території неможливе без відповідного рішення Верховної Ради.

За словами голови громадської організації «Андріївсько-пейзажна ініціатива" та адвоката Марини Соловйової, сьогодні Київрада може в одностронньому порядку скасувати рішення про передачу цієї земельної ділянки і зобов'язати забудовника демонтувати будівлю. У відповідь представники влади декларують бажання йти на зустріч в цьому питанні.

"З питання Десятинного провулку створена робоча група і готовий проект рішення Київради про скасування договору оренди з компанією-інвестором. Втім, повинно бути чітке розуміння, що буде на місці будівництва. Приймати наполовину готові рішення було би з нашого боку некоректно", - заявив на зборах щодо забудов в центрі столиці голова земельної комісії Київради Володимир Прокопів і запросив представників громадськості до участі в робочій групі.

Від наради пройшло уже майже два місяці, а віз і досі там.

Будівництво у Десятинному станом на 17.11.2014
Фото: надано Юлією Нікітіною
Будівництво у Десятинному станом на 17.11.2014

"В особистій розмові з кожним депутатом окремо вони погоджуються, що будівництво в Десятинному провулку - незаконне, але коли доходить до прийняття рішення, питання стопориться", - заявила Соловйова.

"Ми повинні розуміти, що за кожним скандальним будівництвом в центрі Києва стоїть корупційна схема. І зрушити з мертвої точки це питання буде дуже складно. Не даремно представники прокуратури столиці часто ігнорують запрошення приєднатися до обговорення скандальних будівництв", - заявив заступник начальника Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради Сергій Новгородський.

Варто зауважити, що і головний архітектор Києва Сергій Целовальник підтримує забудовника Десятинного провулку: "Ми пропонуємо забудовнику зменшити фасадність частини будівлі, щоб зберегти візуальне сприйняття об'єкту як 6-ти поверхового… Зрозумійте, просто знести цю будівлю і створити там громадський простір - це не завжди хороша ідея".

Фото: Александр Рудоманов

"Мені би не хотілося боротися з Целовальником і Кличком… Втім, щодо Десятинного провулку – це принципове питання. В кінці-кінців є таке поняття як регенерація пам’ятників, тобто відтворення будівель в їх первісному вигляді", - реагує громадська активістка Юлія Нікітіна.

Як повідомляють джерела LB.UA, депутати Київради не поспішають забороняти будівництво в Десятинному, бо не хочуть псувати відносини Києва з главою УПЦ КП патріархом Філаретом.

Втім, Кличко таки хоче подружитися з громадськістю, а тому наполягає на скасуванні договору оренди із забудовником.

"На останньому засіданні земельної комісії Київради було ухвалене рішення підготувати проект щодо розірвання договору оренди на земельну ділянку в Десятинному провулку. Комісія ще раз повинна розглянути цей проект рішення, перш ніж виносити його на сесію Київради. Однак, депутати планують ухвалити його до кінця року", - повідомили в прес-службі Володимира Прокопіва.

Читайте: Скандальні забудови в Києві: варіанти вирішення проблеми

Провулок Музейний, 2а

Будинок у Музейному провулку, 2а кілька разів горів під час активного протистояння на вулиці Грушевського на початку року. Та поки увага киян була прикута до політичних, а згодом і воєнних, подій в країні, будинок "виріс" до 12 (!) поверхів замість дозволених 7.

"Свого часу історична будівля спочатку на три, а потім на чотири поверхи була виключена зі списку пам’ятників архітектури. Під виглядом реконструкції і надбудови мансардного і аттикового поверхів добудовано ще вісім поверхів. Згідно з історико-будівними висновками, інвестору ТОВ "Прометей-Сяйво" рекомендовано збільшити висотність забудови до рівня прилеглих будинків. Хоча поряд – чотирьохповерховий і семиповерхові будинки", - зауважила громадська активістка Ірина Нікіфорова.

Фото: надано Іриною Нікіфоровою

За її словами, із проектної документації випливає ще один цікавий аспект цієї забудови.

"Інвестиційно-будівельна компанія рахує поверховість будинку з другого поверху! Це нонсенс. При чому, як бачимо з фото, планує продовжувати будівництво", - додала вона.

Чи то події на Грушевського вплинули на нинішню владу, чи справді явне свавілля забудовника, втім, позиція влади щодо Музейного провулку, 2а – одностайна.

"У вихідній документації проект компанії називається реконструкція горища з надбудовою аттикових та мансардних поверхів. Послухайте, такого поняття як аттикові чи мансардні (в множині) поверхи в архітектурі не існує. Аттиковим поверхом вважається поверх вище карниза існуючої будівлі. Він буває тільки один. А мансарда — це приміщення в габаритах даху. Тобто мансардного поверху не існує. Тим паче, багатоповерхового марсарда не існує. Ми бачимо, що будуються повноцінні поверхи будівлі, котрі не відповідають дозволу, який отримала компанія для будівництва", - обурився Целовальник.

"Є тверда воля мера провести демонтаж надбудованих поверхів. Ми готуємо звернення до суду для демонтажу незаконно збудованих поверхів", - додав заступник голови КМДА Павло Рябікін.

За останньою інформацією Державної архітектурно-будівельної інспекції в Києві, скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт ТОВ "Прометей-Сяйво".

А згодом Київрада подала позов в Господарський суд столиці з вимогою зобов'язати забудовника знести самовільно надбудовані поверхи.

Нижній Вал, 27-29

Не вміє рахувати поверхи, вочевидь, і керівництво ТОВ "Пателі Лізинг", якому Київрада у 2005 році передала в оренду земельну ділянку на вулиці Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі Києва для будівництва житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом.

"Грубо порушено параметри об’єкту, які визначені затвердженим історико-містобудівним обґрунтуванням, особливо в частині поверховості об’єкту (наразі вже існує 15 поверхів замість дозволених 12). Проектувальником також не враховано дисонанс у візуальному сприйняті історичної забудови Подолу, у зв’язку з появою об’єкту такої поверховості", - зауважує Ірина Нікіфорова.

Ця територія відноситься до пам’ятки ланшафтного місцевого значення і не допускає можливості такого будівництва. Однак, якщо у 2009 році у погоджених документах забудовника йшлося про 8 поверхів, то в 2011-2012 році Мінкультури і ДП «Укрдержбудекспертиза» погодилися на будівництво 12-поверхової споруди.

Фото: надано Іриною Нікіфоровою

Як повідомляє архітектурно-будівельна інспекція, питання стосовно цього об’єкту виникали лише стосовно порушення правил охорони праці на об’єкті, а також щодо вимог будівництва. У зв’язку з цим, двічі були оштрафовані посадові особи підприємства.

Керівництво КМДА зобов’язало архітектурно-будівельну інспекцію звернутися до Кабміну для отримання дозволу на проведення перевірки, а також до МВС і прокуратури щодо порушення містобудівного законодавства забудовником.

"Ми створюємо експертну групу при київському міському голові за участю громадськості для нагляду за забудовою у центральній частині міста", - підсумував Рябікін.

Разом з тим, Київрада вирішила боротися з цієї забудовою в Господарському суді. "Будівництво на вул. Нижній Вал, 27-29 у Подільському районі Києва відбулося з суттєвими порушеннями містобудівного законодавства, а саме, грубо порушено та не дотримано параметри об ' єкту, які визначені затвердженим історико-містобудівним обгрунтуванням, особливо в частині поверховості об ' єкту (компанія отримала дозвіл на зведення не більше 5 поверхів, а наразі вже збудовано 14 — ред.). Зазначена територія відноситься до пам'ятки ланшафту місцевого значення, що не допускає можливості такого будівництва", - йдеться в позовній заяві, де Київрада вимагає знести зайві поверхи будівлі.

Хрещатик, 16

У центрі Києва біля будівлі Профспілок, заступленої патріотичним плакатом після пожежі, практично непомітне ще одне будівництво - у сусідній будівлі надбудовано два поверхи без повного пакету документів.

Фото: Надано Іриною Нікіфоровою

Київська влада звернула на це увагу, коли почали бити на сполох активісти.

"Ми зверталися до прокуратури з приводу порушень містобудівного законодавства, однак відповіді поки не отримали. Щодо об’єктів, котрі будуються без відповідної документації, у найближчий час подаватимемо до суду", - повідомив заступник голови КМДА Павло Рябікін.

Теодора Драйзера, 40

Незаконні забудови характерні, звісно, не лише для центру Києва. Так, на вулиці Теодора Драйзера, 40 у Деснянському районі Києві планувалося збудувати школу. Проте у квітні цього року ТОВ "Глобал Строй-3" та ТОВ "Київмонтажбуд" переоформили на себе недобудований об’єкт та розпочали будівництво багатоповерхових будинків (житловий комплекс "Перспектива").

Фото: LB.ua

«На цій ділянці побудовано вже 7 поверхів будівлі. Хоча виникло чимало питань щодо дозвільних документів на будівництво, - зауважує Ірина Нікіфорова. - ТОВ "Глобал Строй-3" та ТОВ "Київмонтажбуд" наведено недостовірні дані у поданій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом».

У відповідь на такі заяви Київрада скасувала реєстрацію документу про початок будівельних робіт. Втім, переконавшись, що такі методи на забудовника не впливають, столична влада подала до суду.

"Прошу суд зобов'язати ТОВ “Глобал Строй-3” та ТОВ "Київмонтажбуд" знести об'єкт самочинного будівництва та привести земельну ділянку до початкового вигляду шляхом знесення самочинно збудованої прибудови", - йдеться в позові Київради.

А поки Київрада бореться з забудовником у суді, кияни стають "жертвами" чергового сумнівного будівництва.

Вікторія МатолаВікторія Матола, журналістка
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram